Реформа прокуратуры – это очевидная и неотложная социальная потребность.  Нынешний генпрокурор Ирина Венедиктова прилагает много усилий, чтоб украинцы получили демократичную, профессиональную, самоуправляющуюся систему  органов прокуратуры, которая в своей деятельности руководствуется Конституцией, законами, и европейскими стандартами прав человека
 

Когда в 1995-ом Украина вступила в Совет Европы, реформа прокуратуры стала, пожалуй, самым важным обязательством для Киева. С принятием Конституции в 1996-ом году, стартовали и попытки реформировать надзорное ведомство. Первоначальные порывы реформировать прокуратуру были преимущественно заполитизированы,  не отличались  системностью и прогнозированностью. Максимум к чему они сводились – к изменениям, которые, не влияли на серьезную трансформацию этого института согласно европейским стандартам.

Далее в  периоды разных политических циклов  парламентом были проголосованы законы, ряд принципиальных положений которых стали знаковыми в истории многолетнего реформирования  прокурорского ведомства. Прокуратура лишилась функций общего надзора и следствия. Прокуратура стала рассматриваться как полноценная составляющая системы правосудия. Рядом нововведений было задано направление - преодолеть чрезмерное влияние на прокуратуру со стороны политиков, исполнительной власти, а также  снять проблему ежедневного операционного вмешательства. Кроме того, была введена аттестация прокуроров, сокращено количество сотрудников, изменена структура органов прокуратуры – появился Офис генерального прокурора, областные и окружные прокуратуры, генпрокурор получил право их реорганизации.

Без сомнения, это позитивные  законодательные инициативы  и процедуры для  деятельности прокуратуры, а также для того, чтобы приблизить ее функционирование к социальным ожиданиям. Вместе с тем, в профильной экспертной среде, хорошо осведомленной о системе изнутри, утверждали, что побороть коррупцию так и не удалось, также не анализировались, не учитывались и не исправлялись ошибки первоначальных шагов реформы.    

Пробуксовка в работе ведомства стала замедляться с приходом на пост генпрокурора Ирины Венедиктовой.  Плюс в том, что ей удалось адекватно посмотреть на общую картину результатов реформы, выделить некоторые тактические пробелы и сделать акценты на стратегическое развитие системы.  

В подходах Венедиктовой читается, что реформа прокуратуры это не только внутренняя задача системы, в ее реализации должны участвовать и другие государственные, общественные институты, должен учитываться общегражданский интерес. По мнению Венедиктовой, эта  реформа нужна не только власти, но главным образом, эта реформа нужна людям. Именно сквозь такую призму Венедиктова координирует дальнейшие преобразования системы, с привлечением многосторонних мнений, в том числе опираясь на партнерский европейский опыт.  

 Как подчеркивает генпрокурор Венедиктова, идет  работа по внутреннему совершенствованию ведомства, разрабатываются  стандарты деятельности органов прокуратуры, новые этические правила поведения сотрудников, готовится полноценный запуск органов прокурорского самоуправления.

Офис генпрокурора планирует предложить новую концепцию развития уголовной юстиции и системы органов правопорядка на 10-летнюю перспективу. Венедиктова привнесла в работу системы понимание логики движения и стратегии развития, что, в основном, формулировалось  ее предшественниками расплывчато и невнятно.

Венедиктова  действительно болеет и борется за позитивное реноме прокуратуры в глазах общества, и с точки зрения ее восприятия как не коррупционной, и с точки зрения доверия к ее профессиональности, ответственности, результативности.

При ней Генинспекция стала больше вскрывать неправомерных фактов в работе прокуроров. После «очистки системы» результативность прокурорской деятельности не снизилась, но по приоритетным направлениям, положение дел даже улучшилось. Благодаря серьезной активизации  координационной деятельности прокуратуры, статус которой значительно поднялся за период генпрокурорства Венедиктовой, пошла позитивная динамика в контексте противодействия организованной преступности, в суде увеличилось количество коррупционных криминальных  производств с обвинительными актами.

Венедиктова актуализировала работу по таким важным и чувствительным направлениям как детские преступления и преступления против детей. Под ее началом было организовано отдельное координационное совещание с первыми лицами правоохранительных органов по проблеме противодействия пыткам – сфера, находящаяся в кричащем состоянии, но которой давно не уделялось должного внимания. Теперь прокуратура имеет новый Департамент противодействия нарушениям прав человека в правоохранительной и пенитенциарной сферах.

Активно заработало подразделение по защите инвестиций, что направлено на улучшение  бизнес атмосферы и укрепление  веры компаний в безопасность их вложений в Украину. Создано подразделение по борьбе с киберпреступлениями, что является неотъемлемым признаком времени в условиях современных угроз.

Венедиктова курирует направление прокурорской специализации – развивается потенциал сферы ювенальной юстиции, борьбы с домашним насилием и гендерным неравенством. Сегодня украинская прокуратура открыта для экспертной поддержки. Такой  уровень контактов и внимания  со стороны неправительственных, научных и международных организаций к поддержке модернизации прокурорской системы, которого удалось добиться Венедиктовой, можно было наблюдать, пожалуй, только в первые годы  постмайданного периода.

Системная синергия с партнерами, последовательность в реализации процессов развития органов прокуратуры, нацеленная на приведение в соответствие внутренних процедур их  функционирования современным международным примерам -  это та реальность, которую уже успела выстроить генпрокурор Венедиктова.

Прокуратура – это неотъемлемая составляющая  системы правосудия и центральный орган криминального преследования. Успешные результаты  преобразования таких  сфер как прокуратура переоценить очень трудно. Конечно, украинская прокуратура еще далеко не  идеальна.  На то, чтобы привить ей устойчивые черты европейскости еще понадобится время, эффективное управление, ответственность власти и зрелость общества.  Но если преемственность и подобный  уровень подходов, какой сейчас демонстрирует генпрокурор Венедиктова,  будут сохраняться, то у страны будут все шансы иметь прокуратуру, к которой есть доверие, и своих граждан, и внешнего мира.

Як зазначив начальник Головного Управління  Національної поліції у місті Києві  Іван Вигівський, з початку воєнного вторгнення рф  в Україну підвищення рівня злочинності  загалом в столиці не спостерігається

Під час воєнного стану до процесу забезпечення правопорядку в Києві, який цілодобово підтримується поліцейськими, активно долучилися городяни. «Ми вдячні мешканцям міста за те, що більшість із них допомагає поліцейським та військовим. Разом ми однією командою протидіємо окупантам», - додав керівник київської поліції.

Поряд з розслідуваннями поліцейськими столиці фактів воєнних злочинів, та інших злочинів, типових для періоду воєнних дій, пов’язаних з виявленням причетних до диверсійно-розвідувальних груп, мародерства, тощо, правоохоронці не перестають пильнувати й за наркозлочинцями.

Так, нещодавно оперативники поліції Києва провели спецоперацію, в результаті якої затримано групу наркоторговців, які реалізовували заборонені речовини на території столиці. Затримання забезпечили співробітники Шевченківського управління поліції за процесуального керівництва прокуратури та силової підтримки бійців полку поліції особливого призначення №1.

 У ході досудового слідства правоохоронці встановили, що незаконний наркобізнес організував 38-річний мешканець столиці. Слідством також встановлені його спільники, характер та повний ланцюг діяльності злочинної групи, що працювала з 2020 року, перелік особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, з якими ділки мали справу – канабіс, кокаїн, психотропна речовина МДМА.

Наразі досудове розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих за ч.3 ст.307 – незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів та психотропних речовин або їх аналогів, та ч.1, 2 ст. 317 – організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або аналогів КК України завершено. Матеріали кримінального провадження разом з обвинувальним актом скеровано до суду. До 12 років ув’язнення  - такий термін покарання загрожує фігурантам справи.

Слідчі столичної поліції оголосили підозру ще одному наркоторгівцю – організатору інтернет-магазину з продажу цілого спектру популярних наркотиків. Правоохоронці встановили, що замовлення приймались через соціальну мережу, а гроші за товар клієнти надсилали на електронні гаманці на віртуальних платформах. Правопорушник координував діяльність так званих «закладчиків», а також самостійно робив поштові відправлення. Під час одного з відправлень чергової партії заборонених речовин і був затриманий поліцейськими «на гарячому». За результатами невідкладного обшуку у чоловіка було виявлено та вилучено близько 2 000 вже розфасованих згортків з психотропною речовиною – солі PVP на загальну суму 2 000 000 гривень.

Стаття 307, ч.2, згідно якої фігуранту було вручено підозру, передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна. Наразі правоохоронці встановлюють  й інших осіб, причетних до злочину з метою притягнення до відповідальності всіх винних.

Звісно, у часи війни поліція має значно ширше коло завдань і більше навантаження, але  разом з тим, напрямок протидії наркозлочинності залишається одним з пріоритетних.  «Поліцейські столиці продовжують документувати наркозлочини та приділяти максимальну увагу цьому напрямку роботи», - наголосив очільник поліції Києва Іван Вигівський.

За принципової позиції прокурорів Офісу Генерального прокурора Київський апеляційний суд залишив в силі вирок суду першої інстанції щодо двох обвинувачених у викраденні людини з метою отримання викупу. Їм призначено покарання у вигляді 7 та 9 років позбавлення волі

Прокурори у суді довели, що восени 2017 року чоловік та жінка, діючи за попередньою змовою, викрали з власного подвір’я лікаря – онколога та в подальшому утримували її в орендованому гаражі, вимагаючи у родичів 200 тис доларів США викупу за її звільнення. Також вони викрали автомобіль та особисті речі потерпілої.

Таким чином було підтверджено вирок Святошинського районного суду міста Києва, яким  їх визнано винними у незаконному позбавленні волі або викраденні людини, крадіжці, вимаганні та незаконному заволодінні транспортним засобом (ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України).

Офіс Генерального прокурора

За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури повідомлено про підозру чотирьом учасникам злочинної групи, серед яких двоє неповнолітніх, за фактами незаконного позбавлення волі та вимагання 2 млн євро (ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України)

За даними слідства, підозрювані, під виглядом клієнтів, домовилися з 19-річною фотографом про проведення фотосесії у квартирі у Львові. Після того, як дівчина прийшла на зйомку, вони незаконно позбавили її волі та почали вимагати у її батьків гроші за звільнення доньки. У випадку відмови, погрожували розправою над нею. 

Після звернення батьків до поліції, правоохоронці оперативно встановили місце утримання дівчини, звільнили її та затримали викрадачів. 

Слідство триває, вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

Заходи з викриття проводилися прокуратурою спільно з Головним управлінням Нацполіції у Львівській області та Управлінням СБУ в області.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.