Генеральный прокурор Андрей Костин встретился с президентом и СЭО Центра помощи жертвам пыток (CVT) Саймоном Адамсом

Андрей Костин отметил, что важным вопросом повестки дня является психологическая реабилитация пострадавших от пыток. Этим занимается вновь Координационный центр поддержки потерпевших и свидетелей.

 «Зафиксировано более 330 случаев, идентифицировано более 3000 потерпевших. Многолетний опыт CVT в предоставлении психосоциальной поддержки людям, пережившим пытки, был бы чрезвычайно ценен для работы с ними», – отметил Генпрокурор.

«Каждый раз россия совершает новые и новые военные преступления. Украинские прокуроры выполняют огромное количество работы – в опасных условиях, часто рискуя собственной жизнью», – добавил Андрей Костин.

Говорили о том, как усилить психологическую устойчивость прокуроров, работающих в сверхсложных условиях.

Генеральний прокурор Андрій Костін показав Президенту Південної Кореї Юн Сок Йолю та його дружині місця злочинів, скоєних російськими військовими під час окупації Бучі в березні 2022 року

Андрій Костін подякував Президенту Юн Сок Йолю за його тверду позицію та наголосив, що світова спільнота не має права миритися з масштабними нападами на цивільне населення. 

 «Україна цінує підтримку Південної Кореї на міжнародній арені, зокрема в ООН, та підтримку Формули миру Президента Зеленського.

Сьогодні ми відвідали Бучу, щоб на власні очі побачити наслідки людожерської тактики росії, спрямованої на знищення мирних українців. За 33 дні окупації Бучі тут були вчинені всі види воєнних злочинів. Серед них — катування, розстріли цивільних та евакуаційних колон, сексуальне насильство.

Режим рф має понести відповідальність за все скоєне. Найефективніший спосіб досягти цього — Спеціальний трибунал щодо злочину агресії», - наголосив Генеральний прокурор.

Щоб оговтатися від наслідків російської агресії, Україні знадобиться час. Отже, питаннями її відбудови потрібно опікуватися вже зараз, і, насамперед, треба думати про ефективні шляхи відновлення зруйнованої економіки.
Такі масштабні процеси завжди пов’язані з певними корупційними ризиками. Проблеми можуть виникнути при розподілі ресурсів на відбудову, проведенні оцінки збитків, створенні єдиної стратегії відбудови. До того ж, реалізація якісного втілення запланованих масштабних проектів неможлива без ефективного планування та послідовного контролю на всіх етапах. Подібні напрямки діяльності потребують нульового сприйняття корупції, професійності, відповідальності, моральності, й обмеження політичного впливу.
Успіх відновлення країни буде залежати не тільки від готовності уряду докласти максимум зусиль, а й від спроможності суспільства здійснювати адекватний і системний громадський контроль за діяльністю можновладців щодо втілення необхідних реформ, послаблення політичного контролю у тих сферах відбудови країни, де конче потрібна довіра й підтримка національного бізнесу й зовнішніх партнерів.

Євген Близнюк

З початком широкомасштабного вторгнення військ рф в Україну, попри максимальну концентрацію зусиль українців на боротьбі з агресором, антикорупційної роботи не просто не стало менше, її, навіть, прибавилося.
Відсутність моніторингу статків держслужбовців, зупинка реєстру електронних декларацій, відтермінування для посадовців і чиновників звітування НАЗК про доходи до кінця воєнного стану – зміни, запроваджені на початку війни, котрі тоді вважалися адекватними, з перебігом воєнних подій вже однозначно потребують перегляду, тому що охочих спекулювати й прикриватися послабленнями тільки зростає.
Ситуацію, коли неможливо контролювати статки посадовців чи перевірити доброчесність кандидатів, які беруть участь у конкурсах на провідні посади в державі, необхідно змінювати. Так, конкурси на ряд ключових антикорупційних крісел САП, АРМА, НАБУ все ще залишаються питаннями без відповідей.

Євген Близнюк

До повномасштабної агресії рф Україна не мала спеціального законодавства щодо питання конфіскації майна російських олігархів та управління конфіскованими активами. Тож це завдання стало певним викликом. Механізм конфіскації та інструменти повернення активів відносно нові, їх сутність полягає у припиненні права власності, на що повинні бути достатні підстави.
Справи про конфіскацію російського майна в Україні вже існують. Утім, практика показала, що державний апарат поки ще не має досвіду щодо забезпечення ефективного управління конфіскованими активами. Тобто, мати законодавство про конфіскацію, спромогтися знайти російські активи та вилучити - це ще не остаточне вирішення питання. Далі треба зробити так, щоб це майно максимально ефективно працювало на громадян і державу, та щоб цей процес не був пов'язаний з корупційними складовими.

Євген Близнюк